Надеждинська сільська рада

Надеждинська сільська рада

Саратського району Одеської області

 

 

1. Керівництво сільської ради :

 

Надеждинський сільський голова – 

Сливка Алла Михайлівна

 

Службова адреса: Надежда Саратського району Одеської області вул. Леніна

31, робочий телефон : 41-2-42

Секретар сільської ради – Лебединська Ірина Михайлівна

Службова адреса: с. Надежда Саратського району Одеської області в. Леніна 31, робочий телефон : 41-2-31

 

2. Місцева символіка герб , прапор відсутні

 

3. Географічне розташування

Надеждинська сільська рада розташована на північному заході підрайонного центр смт. Сарата поблизу, протікає річка Сарата.

 

4. Відстань до районного центру – 22 км.

 

5. Відстань до обласного центру - 125 км

 

6. Територія:

 

Всього – 8053 га, площа населених пунктів – 357,7 га у тому числі по селах : Благодатне – 113,6 га; Надежда -120,4 га; Молодово – 72,6 га; Негрове – 46,7 га.

 

7. Кількість населених пунктів – 5 (с. Благодатне, с. Надежда, с. Молодово, с. Негрове, с. Пасічне).

 

8. Кількість населення станом на 01.01.2013 року :

 

Населений пункт

Кількість мешканців

 

Благодатне

297

Надежда

556

Молодове

496

Негрове

257

Пасічне

362

 

Всього

1968

 

9. Історична довідка

 

Село Благодатне (Гнаденфельд)

 

28.08.1829 року було засновано село Благодатне. Це колишня німецька колонія. Гнадельфельд (в перекладі з німецької ) – Благодатне поле. Засновники, поселення придбали землю у Менделя Давидова Фекельмана. До 1940 року громаді належало 4139 га землі. Назву село отримало в пам’ять про добрий врожай в перший рік після переселення.

В селі був побудований молитвений будинок, школа. Млин, поштова станція, де міняли коней подорозі на Одесу і Кишинів. Всього було побудовано 1754 будинків на 3-х вулицях. Колоністи покинули село 16.10.1940 року.

28.06.1940 року рішенням Саратської ради село отримало назву Благодатне. Восени 1940 року, після встановлення радянської влади, в селі було організовано колгосп ім. Чапаєва. В 1946 році до парторганізації входило 3 чоловіка і 7 членів ВЛКСМ. У 1946 році було створено колгосп «8 Березня», головою колгоспу було обрано П.Т. Маніна. У 1956 році колгосп «8 Березня» об’єднано з колгоспом ім. Фрунзе (с. Надежда), новостворене колективне господарство стало носити ім’я Леніна.

Прославили і отримали повагу деякі жителі села, а саме : Кундева Н.І. – свинарка, Іорданова В.І. – телятниця, Остархова С.В., Проданова Л.Ф. – працівники польової бригади, Церковний М.І., Богушевьский О.С. – механізатори, Адонєва С.І. – директор початкової школи.

В селі є вулиця імені О. Романова, названа на честь колишнього афганця, випускника Надеждинської ЗОШ І-ІІІ ступенів .колишнього мешканця с. Благодатне, який загинув під час війни в Афганістані.

Примітка : Біля с. Благодатне було знайдено поселення бронзового століття (сабатиновського типу), а також поселення Черняхівської культури.

 

Село Надежда (Айгенфельд)

 

Після війни 1812 року всі земельні ділянки Причорномор’я були розділені за алфавітом Аккерманського повіту. Під № 23 значилося поле у 5000 десятин (сучасна територія села Надежда). Ця земля була подарована молдавській княгині Ралу Мурузу. У 1827 році вона купила кріпаків на півночі Молдавії і заклала село Надежда. Але після російсько-турецької війни 1827-28 років княгиня стала банкрутом і через грецького купця виставила цю земельну ділянку на аукціон в місті Одеса. Земля була продана 28.08.1929 року і придбали її 40 німецьких сімей. Фрідріх Вальтер розробив план майбутнього поселення і став старостою села Айгенфельд, що в перекладі з німецької мови означає «особисте поле». На весні було розпочато роботу з будівництва кам’яних будинків, в кожному дворі було збудовано криниці. Також було споруджено млин, який і зараз працює на німецькому оснащенні, масло бійня, молокозавод, храм ,2 магазини, молитвенний будинок. Село відносилося до волості Плахтіївка Аккерманського повіту.

В червня 1940 року в Бессарабії було встановлено радянську владу, а в жовтня 1940 року колоністи покинули село Айгенфельд. Рішенням Саратської районної ради село знову стало називатися Надежда.

Восени 1940 року було організовано колгосп імені Кірова, в 1946 році створено колгосп імені Фрунзе. Головою колгоспу став колишній фронтовик, комуніст із Запорізької області Міщенко Д.О. В 1948 році було проведено об’єднання колгоспів ім. Тимошенко (с. Молодове) і «Зоря» (с. негрове).У 1950 році приєдналися колгоспи ім. Жукова (с. Мирнопілля) і «Перемоги» (с. Кам’янка і Іванівка). Новостворений колгосп отримав назву імені Леніна. В 40-50 роках вагомий вклад у розвиток села і господарства внесли секретар сільської ради Рукавишников В., голова сільської ради Боболь В.З., бригадир бригада № 2 Берля Г.І., фельдшер – Шуфман С.М., та багато інших.

 

Село Молодове (Молдовець, Молдове)

 

Внаслідок російсько-турецької війни 1806-1812 років до Росії була приєднана територія між Дністром і Прутом, так звана Бессарабія. Російський царизм був зацікавлений у заселенні даних територій, пропонуючи різні пільги поселенцям, закривав очі на те, що тут поселилися кріпаки-втікачі та селяни з центральної губернії. Земля, де було розташоване с. Молодове, назвалася Буджацька, що означає «пустеля». Першими поселенцями у 1776 році були кріпаки Хотинського повіту Задністров’я з села Молдовець, які і залишили назву. У розмовній мові Молдовень перетворилося на Молдове ,а пізніше – на Молодове. Першими поселилися 15 сімей з 60 душ. Вони переправилися на човнах в районі с. Маяки Одеської області через річку Дністер. Потім у 1794 році до них приєдналися кріпаки-біженці з с. Турбаївка Полтавської губернії, яких розігнали царські війська під час повстання. Рятуючись від розправи ,вони поселилися в селі Молодове. Деякі записувалися за вигаданими прізвищами, деякі йшли до іншого місця ,а деякі назавжди залишилися і стали корінними мешканцями с. Молодове, серед них були Білоус Федір (Теодор) та Андрій, Сливка Стефан, Василицькі Юхим і Петро, Пономарюк Митрофан та Леонтій, Майстро Харитон та Леонтій, Кольцун Саломія, Бондарюк Ананій, Олійник Пантелій та багато інших. Перші поселенці жили біля річки у землянках, мали селяни по 13 десятин землі, розводили худобу, птахів.

З 1918 року в селі було встановлено жорстокий режим боярською Румунією, вся документація велася на румунській мові, над людьми жорстоко знущалися за те, що вони не вклонялися офіцерам, не знімали головних уборів перед знатними людьми та за те, що збиралися в групи і розмовляли української мовою.

У 1940 році було створено колгосп «Червона зоря», який після війни у 1948 році об’єднався з колгоспом ім. Фрунзе ,а у 1950 році господарство з’єдналося з колгоспом ім. Жукова і з 26.01.1952 став носити ім’я Леніна. В селі працювала 8-річна школа, в якій навчалося 150 учнів ,працювало в школі 12 учителів, також була бібліотека , в якій нараховувалося 280 книг. Директором школи і той же час парторгом було призначено Минзул Ірину Андріївну. Першим головою сільської ради в селі Молодове у 1940 році було обрано Яковця Федора.

 

Село Негрове (Негорове)

 

Засновано було село у 1800-1805 роках за рахунок переселенців та кріпаків-біженців з Чернігівської та Полтавської областей. У 1904 році на території села нараховувалося 17 будинків, в яких проживало 98 людей. Землею володіла княгиня Негорова з Молдавії. Землі заселялися дворянами, які розорилися, офіцерами, які завинили перед царським урядом.

Крімпаки-біженці обробляли землю, займалися розведенням худоби та птиці і сплачували податки княгині.

Перші поселенці були за прізвищами Грищук, Панич, Яковенко, Давидові, Поволой, Юрченко та Кантемирові.

У 1940 році було створено колгосп «Зоря» і така назва залишилася до 1946 року, очолював господарство голова колгоспу у 1056 році господарство було приєднано до колгоспу ім. Леніна.

На території сільської ради проживають мешканці української, російської, болгарської та молдавської національності, переважно пенсійного віку – 31,8%, працездатного населення – 49,6 %, дітей шкільного віку – 12% та дошкільного віку – 6,5%.

 

10. Сучасність Надеждинської сільської ради

 

На території сільської ради розташовані об’єкти :

 

-          Надеждинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступені

-          Пасічнянська початкова школа

-          2 дитячих заклади (Надеждинський ДНЗ – 3 групи, виховується 70 дітей ; Пасічнянський ДНЗ – 1 група, виховується 10 дітей)

-          2 сільських клуба – Благодатненський сільський клуб, Молодівський сільський клуб

-          5 сільських бібліотек (с. Благодатне, с. Надежда, с. Молодове, с. Негрове, с. Пасічне)

-          Надеждинська амбулаторія сімейної медицини загальної практики, Фапи сел. Благодатне та Негрове

-          2 поштових відділення - с. Благодатне, с. Надежда

-          АТС Саратського ЦЕС № 7 ВАТ «Укртелекому»

-          Ветеринарна дільниця

-          Надеждинське сільпо

-          Підприємниці торговельні точки

-          СФГ «Нива»

-          Будинок побуту

-          Фермерські господарства – 9

-          КЗ Надеждинський «Сіль комунгосп»

-          Православна церква в селі Надежда

-          Молитовний будинок в селі Молодово православних християн

Кількість депутатів сільської ради складає 16 осіб, існують постійні комісії : планово-бюджетна, комісія з депутатської етики і діяльності, комісія з питань земельної реформи, екології та благоустрою населених пунктів. До складу виконавчого комітету входить 10 членів виконавчого комітету.


Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру голови сільської ради  за 2015 рік

 Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру секретаря  сільської ради  за 2015 рік 


Рішення


Розпорядження про затвердження паспортів бюджетних програм на 2019 рік

Паспорти бюджетних програм на 2019 рік






 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділитись

Submit to FacebookSubmit to Twitter

Онлайн трансляція



Календар новин

<< < Березень 2019 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31